seismologi.jpg

Сейсморозвідка - геофізичний метод розвідки, заснований на вивченні розповсюдження в земній корі пружних хвиль, викликаних вибухом чи ударом; пружні хвилі поширюються в усі сторони від джерела і проникають в товщу земної кори.

Тут вони зазнають відображення і заломлення і частково повертаються до поверхні землі, де реєструються сейсморозвідною станцією.

Вимірюючи час поширення хвиль і вивчаючи характер коливань, можна визначити глибину залягання і форму тих геологічних кордонів, на яких відбулося переломлення або віддзеркалення хвилі, а також аналізувати про склад гірських порід, через які хвиля пройшла на своєму шляху.

Сейсмічні методи знаходять широке застосування при вирішенні структурних і регіональних геологічних завдань і займають провідне місце серед геофізичних методів, що застосовуються при пошуках родовищ нафти і природного газу, застосовуються також при пошуках родовищ залізних руд, вугілля та ін. корисних копалин, а також в інженерній геології.

У сейсморозвідці розрізняють 2 основні методи:

метод відбитих хвиль (MВХ) та заломлених хвиль (МЗХ і КМЗХ). МЗХ заснований на вивченні пружних хвиль, поламів в пласті, в якому швидкість більше, ніж у верхніх шарах.

При падінні на такий пласт під критичним кутом падаюча хвиля утворює в ньому ковзну хвилю, що поширюється вздовж його верхньої межі.

Рух ковзної хвилі викликає вторинну, тобто заломлення (головний) хвилю, яка повертається до поверхні землі, де і може бути зареєстрована.

Визначав час пробігу заломленої хвилі до кількох точок спостереження, можна обчислити глибину і нахил поверхні шару з підвищеною швидкістю і величину цієї швидкості.

Остання в багатьох випадках дозволяє судити про літологічному складі порід, що складають пласти.

Методом кореляційним заломлених хвиль (КМЗХ), крім часу пробігу хвилі від джерела порушення до місця спостереження, вивчається форма коливань, що значно збільшує ефективність С. в складних геол. умовах. Ефективність С., особливо в порушених обл., Підвищується застосуванням методу регульованого направленого прийому (мРНП).

У зв'язку з усе зростаючим колом завдань, вирішуючи з допомогою С., відбувається її спеціалізація: широке застосування знаходить морська сейсморозвідка як методом відображених, так і заломлених хвиль; розвиток сейсморозвідки високочастотної дозволяло розширити можливості вивчення малих і середніх глибин; низькочастотний метод зондування сейсмічного глибинного дозволивши проникнути в товщу земної кори на багато десятків км.

Сейсмо́граф – прилад для автоматичного запису коливань земної поверхні, зумовлених сейсмічними хвилями (при землетрусах та сейсморозвідці). Складається з сейсмометра і реєструючого приладу. В електродинамічних С. коливання сприймаються корпусом приладу, зміщення якого відносно інерційного елемента, пов’язаного з корпусом пружинами, перетворюється в електричні коливання. Для реєстрації об’ємних хвиль стиску в рідкому середовищі (на морі, в бурових свердловинах) застосовуються п’єзоелектричні С.

С. відзначаються величезною чутливістю, яка дозволяє записувати землетруси на віддалі кількох тисяч кілометрів.

Сейсмолог — вчений, що вивчає сейсмічні пояси та працює на сейсмічній станції.

Зараз завданням сучасних сейсмологів є вміння передбачити землетруси з допомогою відповідних приладів.

Одним з найважливіших джерел інформації про внутрішню будову середовища при пошуках покладів нафти і газу є збір, обробка та інтерпретація даних свердловинних досліджень.

Серед численних геофізичних методів дослідження свердловин особливе місце займає метод вертикального сейсмічного профілювання (ВСП), що застосовується на сьогоднішній день практично в усіх розвідувальних свердловинах .

Метод ВСП дозволяє вирішувати широкий спектр геологічних задач на різних етапах геологорозвідувальних робіт (при пошуках, розвідці та дорозвідці нафтогазових

родовищ).

Що стосується вдосконалення апаратури сучасні досягнення комп'ютерних та інформаційних технологій і потреби сейсморозвідки дають підстави для здійснення в перспективі інтеграції польової і камеральної стадій сейсморозвідувального процесу, тобто створення сейсморозвідувальних комплексів, що дозволяють виконувати, принаймні, доінтерпретаційну обробку спостережуваної інформації в процесі спостережень.

Сейсморозвідувальні комплекси є однією із різновидностей активних багатоканальних систем збирання інформації, які будуються за загальнотехнічними принципами і стандартизованими схемами.

Розробка свердловинного сейсмокомплексу була ініційована відділом сейсморозвідки УкрДГРІ на підставі досвіду обробки та інтерпретації матеріалів сейсморозвідки складнопобудованих геологічних об'єктів.

Основним призначенням сейсмокомплексу є виявлення і дослідження субвертикальних поверхонь і контактів порід в навколосвердловинному просторі, недоступних для вивчення існуючими засобами наземної і свердловинної сейсморозвідки.