ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ЩОДО митного оформлення транспортного засобу

Власник або уповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред’являє його митному органу та подає відповідні документи, які:

• підтверджують право власності на транспортний засіб;
• підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні;
• інші документи, потрібні для митного оформлення транспортного засобу, подання яких до митного органу передбачено законодавством України.

Документами, що підтверджують право власності на транспортний засіб, є:

• засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах, чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо;
• оформлені на відповідних бланках і завірені печатками оригінали рахунки (інвойси);
• технічні паспорти та талони, сервісні книжки та інші документи на транспортний засіб, видані уповноваженими органами країни придбання.

У документах мають зазначатися дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна, модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи, якій продано транспортний засіб.

Звернувшись за юридичною допомогою до юристів «Адвокатського та ріелторського об’єднання України» Ви завжди можете розраховувати на якісну та швидку юридичну консультацію та допомогу!

Статтею 45 Митного кодексу України «Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю» встановлено, що особи, які переміщують транспортні засоби через митний кордон України, зобов’язані подавати до митних органів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Цією самою статтею встановлено, що перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Зазначеним переліком визначено документи, обов’язкові для подання:

• митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення, авіаційна накладна, коносамент тощо та зовнішньоекономічний договір, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару;
• документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби України з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури:

• декларація митної вартості; декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари; облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або її копія, завірена цим суб’єктом; документи про надання фінансових гарантій; документи, що визначають країну походження товарів; документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД; платіжні доручення; касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов’язкових платежів), тощо.

Для здійснення митного оформлення власник або уповноважена особа подає до митного органу два примірники митної декларації та пакет вищезазначених документів. До декларації в обов’язковому порядку вноситься інформація про транспортний засіб: тип, марку та модель; колір; рік виготовлення і введення в експлуатацію; ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна; об’єм двигуна (см3); найменування, номери й дати видачі документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення (документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб тощо).

При здійсненні митного оформлення транспортного засобу обов’язково складається Акт про проведення митного огляду транспортного засобу, який підписує посадова особа митного органу, що здійснила митний огляд, і власник транспортного засобу (уповноважена особа).

Також обов’язковим є визначення коду транспортного засобу згідно з УКТ ЗЕД та митної вартості для нарахування сум податків і зборів, які підлягають сплаті при митному оформленні транспортного засобу.

Після внесення власником транспортного засобу сум належних податків і зборів посадовою особою митного органу оформляється квитанція МД-1.

Власникові транспортного засобу разом з оригіналами технічних та інших документів, що були підставою для митного оформлення, передаються другий примірник квитанції МД-1, копія Акта про проведення митного огляду транспортного засобу, завірена посадовою особою митного органу, і примірник митної декларації. Другий примірник митної декларації залишається в справах митного органу.

Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу є документом суворої звітності та видається митницею власнику транспортного засобу для його реєстрації у відповідних реєстраційних державних органах.

Видача Посвідчення проводиться відповідним підрозділом митниці, у зоні діяльності якої постійно або тимчасово проживає власник транспортного засобу.

Для отримання Посвідчення до митного органу подаються:

• заява відповідної форми;
• примірник оформленої митної декларації;
• другий примірник квитанції МД-1, що підтверджує сплату митних та інших обов’язкових платежів при митному оформленні транспортного засобу;
• документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб, а також право на надання пільг в оподаткуванні;
• документи, що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі ввезення ТЗ для постійного користування на митній території України з наданням пільг в оподаткуванні);
• завірена копія Акта про проведення митного огляду транспортного засобу;
• інші документи (закордонний паспорт, паспорт громадянина тощо).

Обов’язково здійснюється митний огляд транспортного засобу, перевіряється та встановлюється відповідність ідентифікаційного номера, номерів кузова, шасі (рами), двигуна, року виготовлення, кольору та дати введення в експлуатацію транспортного засобу даним, зазначеним у поданих документах.

Посвідчення виписується у двох примірниках. Перший примірник разом з документами, що підтверджують право власності на транспортний засіб (право користування ним), реєстраційними й технічними документами, митною декларацією видається власникові транспортного засобу для подання до підрозділів МВС України для здійснення державної реєстрації транспортного засобу.

Митні збори справляються під час митного оформлення за:

• митне оформлення транспортних засобів і номерних вузлів до них (у тому числі ввезених тимчасово);
• перебування транспортних засобів і номерних вузлів до них під митним контролем;
• митне оформлення транспортних засобів і номерних вузлів до них у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, де вони зберігаються, чи поза робочим часом, установленим для митниці, у тому числі у вихідні та святкові дні;
• митне оформлення транспортних засобів індивідуального користування, якщо вони використовуються для перевезення товарів і предметів в обсягах, що підлягають обкладанню митом;
• видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) ввезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають реєстрації в органах ДАІ МВС України;
• зберігання транспортних засобів і номерних вузлів до них на складах митниць.

Митний збір за митне оформлення товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, де вони зберігаються, не справляється в разі проведення митного оформлення в зонах митного контролю на територіях, де розташовані підрозділи митних органів. При нарахуванні митного збору у митній квитанції форми МД-1 або у ВМД зазначається кількість годин роботи працівника митниці, завізована підписом громадянина.

СТАВКИ МИТА

Ставки ввізного мита встановлено Законом України від 05.04.2001 р. № 2371-III «Про Митний тариф України» (зі змінами та доповненнями). При ввезенні на територію України автомобіля, як іноземної інвестиції в статутний фонд підприємства мито не сплачується. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Порядок видачі, обліку і погашення векселів

Оформлення простого векселя (далі - вексель) здійснюється векселедавцем виключно на вексельному бланку, в якому повинні міститись усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством. Вексель виписується векселедавцем в іноземній валюті, визнаній Національним банком конвертованою, на суму ввізного мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

У ввізній вантажній митній декларації зазначається, що майно ввозиться з метою внесення до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями або для провадження спільної інвестиційної діяльності на підставі договору (контракту) з іноземним інвестором.

Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами та словами, а сам вексель скріплюється підписом і печаткою векселедавця.

Місцем складання векселя, як правило, є місцезнаходження уповноваженого банку України, в якому відкрито розрахунковий рахунок векселедавця.

Вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту.

З оформленого векселя векселедержатель виготовляє дві копії, одну - для державної податкової адміністрації (інспекції), іншу - для власного обліку.

У день митного оформлення майна векселедавець подає вексель та його копії векселедержателю для обліку. Облік векселів провадиться в окремому журналі. Журнал повинен бути пронумерованим, прошнурованим та скріпленим печаткою векселедержателя.

На звороті векселя та його копій векселедержатель ставить напис "Взято на облік" із зазначенням дати взяття на облік і облікового номера, які скріплюються його підписом і печаткою.

До облікового номера через дефіс додається літера "Ф" (у разі видачі векселя під час ввезення в Україну майна до статутного фонду підприємства з іноземною інвестицією) або літера "К" (у разі видачі векселя під час ввезення в Україну майна на підставі договору (контракту) з іноземним інвестором про спільну інвестиційну діяльність).

З метою погашення векселя векселедавець звертається у письмовій формі до державної податкової адміністрації (інспекції) з проханням зробити відповідну відмітку на його копії векселя.

До заяви додаються:

1. копія векселя;
2. копія ввізної вантажної митної декларації на майно;
3. документи про зарахування майна на баланс підприємства з іноземними інвестиціями або окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність на підставі укладеного договору (контракту). У разі потреби державна податкова адміністрація (інспекція) має право перевірити на місці фактичну наявність майна у векселедавця;
4. документи про державну реєстрацію іноземної інвестиції.

У разі встановлення факту зарахування майна на баланс державна податкова адміністрація (інспекція) на звороті копії векселя, що належить векселедавцю, робить напис "Зараховано на баланс" із зазначенням дати виконання, які скріплюються підписом начальника (заступника начальника) та печаткою державної податкової адміністрації (інспекції). Зазначену копію векселя векселедавець подає векселедержателю.

Погашення векселя здійснюється векселедержателем шляхом проставлення на лицьовому боці векселя напису "Погашено" і дати, які скріплюються підписом начальника (заступника начальника) та печаткою митного органу.

Якщо вексель не погашено протягом 30 календарних днів з дня оформлення ввізної митної декларації, векселедавець зобов'язаний внести плату за векселем протягом п'яти календарних днів.

У тексті платіжного доручення додатково до встановленого зазначається таке: "За векселем від "__" ____________________ 200__ року N ____ в оплату ввізного мита".

Копія векселя, що належить векселедавцю, та копія платіжного доручення з відміткою банку про оплату векселя подається векселедержателю для погашення.

Плата за векселем провадиться у валюті України за її офіційним курсом, визначеним Національним банком, що діє на день внесення плати за векселем. Якщо протягом п'яти календарних днів після настання терміну внесення плати за векселем векселедавець не звернувся до векселедержателя із заявою про його погашення, останній подає до відповідного банку вексель та розпорядження про безспірне стягнення з векселедавця непогашених вексельних сум. Після списання відповідної суми банк повертає вексель векселедержателю для погашення. У разі несвоєчасного внесення плати за векселем митний орган стягує за весь час заборгованості пеню у розмірах, передбачених законодавством, включаючи день сплати.

Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна

Незалежно від віку ввезеного автомобіля ставки ввізного мита встановлено в розмірі 25 % від митної вартості.

Єдиний митний тариф

Законом України від 05.02.92 р. № 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» (зі змінами та доповненнями) установлено, що нарахування мита на товари та інші предмети, які підлягають митному обкладанню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. Єдиний митний тариф сплачується незалежно від того чи транспортний засіб ввозиться як іноземна інвестиція чи для власного використання.

При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати (якщо їх не включено до рахунку-фактури):

• на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;
• комісійні та брокерські;
• плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і має оплачуватися імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

         Сплата ПДВ відбувається відповідно до Наказу Державної митної служби України „Про затвердження Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України” від 27 вересня 2006 року N 821 і становить 20 % від вартості товару. Внески до статутного капіталу є також об'єктом обкладення податком на додану вартість.

ПДВ на митниці у цьому випадку сплачується імпортером, тобто підприємством, до статутного фонду якого нерезидент уносить обладнання.

ПДВ сплачується за ставкою, що діє на день подання Вантажно – митної декларації (ВМД) митному органу для оформлення.

При митному оформленні товарів із застосуванням товарної декларації (ТД) або НД ПДВ сплачується за ставкою, що діє на день подання таких декларацій митному органу для оформлення.

Сплата коштів у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ здійснюється одночасно зі сплатою мита, акцизного та митних зборів до/або під час оформлення ВМД, ТД чи НД відповідно до Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 N 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за N 64/11938.

АКЦИЗНИЙ ЗБІР

Нарахування суми акцизного збору на транспортні засоби, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 18-92 «Про акцизний збір» (зі змінами та доповненнями) за ставками, встановленими Законом України від 24.05.96 р. № 216/96-ВР «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби» (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 216/96-ВР).

Акцизний збір з транспортних засобів, що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, який діяв на день подання митної декларації.

Визначені цим Законом транспортні засоби незалежно від країни їх виробництва, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України її громадянами, іноземними громадянами та особами без громадянства, підлягають обкладанню всіма видами податків, установлених для імпортованих товарів (ПДВ, ввізне мито, акцизний збір тощо), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Для обчислення суми акцизного збору застосовуються ставки в євро за 1 см³ залежно від об’єму циліндрів двигуна, причому митна вартість не враховується.

Смотрите также: