Нерухомість у «цивільному» шлюбі

Щодо питання власності на нерухомість у «цивільному» шлюбі , то Стаття 74 Сімейного кодексу України передбачає Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Отже, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

І у випадку з зареєстрованим шлюбом і з «цивільним» шлюбом для засвідчення договору купівлі-продажу нерухомості нотаріусу потрібна згода обох з подружжя.

У випадку зі звичайним шлюбом також необхідне свідоцтво про шлюб або про його розірвання.

А у випадку з «цивільним шлюбом» На підтвердження факту проживання однією сім’єю осіб, які не перебувають у шлюбі, нотаріусом можуть бути прийняті: договір про спільне проживання та ведення спільного господарства,або рішення суду про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю осіб, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, якщо вони разом з іншими документами підтверджують цей факт.(дані положення закріплені у наказі «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» Мін'юсту України п.44).

Отже, існує два документи які можуть слугувати підтвердженням існування права спільної сумісної власності між особами, що перебувають у «цивільному» шлюбі:

1.Договір про спільне проживання та ведення спільного господарства є більш простим способом регулювання майнових відносин у «цивільному» шлюбі. Нажаль у законодавстві немає істотних умов щодо укладання такого договору, фактично він просто не має порушувати діючого законодавства України. Таким чином укладати такий договір краще за допомогою юриста з гарним знанням в цілому цивільного та сімейного законодавства для передбачення усіх необхідних пунктів.

2. Рішення суду передбачає спір по факту проживання осіб однією сім’єю є більш складним способом отримати таке підтвердження і часто саме через не укладення договору передбаченого у попередній статті виникає необхідність у такому рішенні.

Відповідно до частини 1 пункта 5 статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, якщо вони не знаходяться в іншому шлюбі.

У тому випадку, якщо чоловік та жінка, які спільно проживають, знаходяться (знаходиться) в іншому шлюбі, суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки таке встановлення факту відповідно до статті 74 СК не породжує прав і обов'язків цих осіб щодо спільного майна.

Заява про встановлення такого факту може бути подана за місцем проживання заявника.

Стаття 74 СК не обмежує і не встановлює часу спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу для поділу спільно набутого майна — вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і набуття в цей період спірного майна.

Для правильного і своєчасного розгляду справи про встановлення факту суд повинен в своєму розпорядженні мати такі докази:

— свідоцтво про народження дітей, в якому фактичне подружжя в добровільному порядку записаний батьком (матір'ю);

— виписки з будинкової книжки або паспорта, з яких буде видно, коли і як хто прописаний чоловік (жінка), коли виписаний і в зв'язку з чим;

— різного роду документи, з яких буде видно, що фактичне подружжя вважали себе подружжям;

— анкети, інші документи, які оформляються за місцем праці, у Пенсійному фонді, військкоматі;

— різного роду заяви, які подаються на одержання субсидій, пільг;

— оформлення заповітів;

— ділове і особисте листування (листи, фотографії, картки тощо), з яких було б

видно, що фактичне подружжя вважали себе дружиною та чоловіком, вели спільне господарство, піклувалися один про одного;

— квитанції на ім'я одного і другого зі сплати комунальних послуг, інші витрати щодо утримання будинку, квартири;

— спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва на право власності, дані про реєстрацію рухомого майна);

— довідка комунальної дільниці, вуличного комітету про те, що фактичні подружжя проживають разом, з якого часу;

— дані, що фактичні подружжя не знаходяться в іншому зареєстрованому шлюбі. Даний перелік документів і доказів не є вичерпаним, оскільки в різних ситуаціях

за різних обставин можуть бути надані і інші докази, наприклад, показання свідків, акти комісій, вихід суду за місцем проживання фактичного подружжя.

У рішенні про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу необхідно указати:

— дані про чоловіка та жінку, їх сімейний стан до створення фактичної сім'ї;

— точно вказати, коли вони стали спільно проживати (дату) і де проживали (дата, адрес, кому належить житло тощо);

— у чому полягало їх спільне проживання (як чоловіка, так і дружини);

— докази, на підставі яких був встановлений цей факт;

— якщо спільне проживання було закінчене, то коли (дата), з чиєї вини.

Таким чином видно, що найбільш простим способом вирішення питань із нерухомим майном між особами що перебувають у « цивільному» шлюбі все ж є договір про спільне проживання та ведення спільного господарство.

Смотрите также: